Сьогодні наша чергова розповідь, присвячена Дню рятувальника (17 вересня), про Взвод піротехнічних робіт КАРС «Київська служба порятунку»

Кількість рятувальників: 5

Командир взводу: Володимир Дяченко

Ще до того, як техніку пустять на будівельний майданчик, рятувальники-сапери взводу піротехнічних робіт КАРС «Київська служба порятунку» досліджують всю територію майбутнього будівництва на наявність вибухонебезпечних предметів. Далі, під час будівельних робіт, кожного дня супроводжують екскаватори чи бульдозери: оглядають кожен сантиметр землі для виявлення тих таки вибухонебезпечних предметів. Навіть потім, коли місцевість підготовлена до укладання фундаменту, рятувальники КАРСу повторно досліджують ще й дно котловану.

Піротехнічні роботи – це цілий комплекс заходів, пов’язаний із організацією і проведенням пошуку, вилучення, знешкодження, підйому, транспортування та знищення вибухонебезпечних предметів. Головне завдання взводу піротехнічних робіт КАРСу – виявити та ізолювати небезпечні предмети, часто це так звані «відгомони війни». Другий етап – повідомити поліцію, ДСНС та сприяти подальшому вилученню небезпечних предметів.

Для цього на озброєнні є металошукач «Гаррет» та сканер-бомбошукач «Валлон», який швидко виявляє потенційно небезпечні об’єкти за їх магнітним полем, визначає їхні розміри, глибину залягання і те, під яким кутом вони розташовані.

За словами рятувальника-сапера Євгена, чи не на кожному об’єкті будівництва взвод піротехнічних робіт КАРСу може виявити близько 50 снарядів, мін або інших боєприпасів. «Багато. Дуже багато! Переважно це Печерський район, він, можна сказати, всіяний цими снарядами.” – каже рятувальник. І додає, що ці знахідки підтверджують, наскільки запеклими були бої за Київ під час Другої світової війни.

За роки роботи знайдених предметів накопичилося стільки, що на базі «Київської служби порятунку» створили імпровізований музей: серед експонатів – іржаві рештки німецького кулемета «Машіненгевер», кулеметні стрічки, знешкоджені снаряди, деталі зброї, осколки різних форм і розмірів, залишки протигазів та інженерного спорядження. Є навіть носова частина від авіабомби.

Досвід роботи у рятувальників взводу піротехнічних робіт КАРСу значний: 12-15 років. Навіть наймолодший серед них має 5 років стажу. Більшість рятувальників-саперів свої знання та вміння здобули ще під час строкової служби та подальшої кар’єри в ДСНС (МНС).

Робота, яку виконує взвод піротехнічних робіт КАРСу, збоку може здаватися одноманітною. Але якщо рятувальники-сапери припустяться помилки, наслідки можуть бути дуже небезпечними. Тому в своїй роботі вони не дозволяють собі відволікатися чи нехтувати алгоритмами та протоколами.

Принагідно нагадуємо правила поведінки в разі виявлення підозрілих предметів:

– не торкатися руками,

– повідомити екстрені служби за номерами 101 або 102,

– по можливості загородити підходи чи розмістити попереджувальні позначки;

– у жодному разі не намагатися переміщувати підозрілий предмет або змінювати його положення.

Рятувальники ці правила формулюють ще коротше: «Не знаєш – не чіпай!»